«ГУМАННА ПЕДАГОГІКА, ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ СВІДОМОЇ ОСОБИСТОСТІ»

 Педагог – ти повинен розуміти всю відповідальність яку на нас покладає суспільство в якості формування громадянина держави. Провідні педагоги минулого (Ян Амос Каменський, К.Д.Ушинський, Г.С.Сковорода, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлинський) та і сучасності (М.П.Гузик, Ш.О.Амонашвілі) в соїх роботах приділяли питанню виховання дітей як основоположну ідею навчально-виховного процесу. Радянська ідеологія нажаль замовчувала багато питань які стояли в основі всього процесу навчання дітей закладених цими педагогами, але вміло використовувало ці ідеї замінивши лише певні назви та напямки світосприйняття. З приходом незалежності України ми почали розробляти власні проекти ґрунтуючись на провідних педагогах, нажаль не знаючи повної картини, щодо методів виховання та їх основних ідей. Проаналізувавши наслідки нашої роботи за останні роки, хоча сказавши правду в Україні нажаль немає загальнодержавної ідеології, ми можемо констатувати страшні факти: ВІЧ, туберкульоз, наркоманія, алкоголь, тютюнопаління та т.п. Частково ми, педагоги, відповідальні за поведінку наших дітей, за їх життя та майбутнє. Те що треба щось робити ми розуміємо, але нажаль, як правило, маємо хибну думку, що це повинен робити хтось крім нас. Констатуючи факти ми можемо апелювати на сім`ї, мас медіа, загальну культуру середовища найближчого соціального оточення та т.п., але хто крім нас, освітян, може це змінити. Як говорять провідні педагоги: існує одна професія від Бога, а інші від вчителя. Перифразуючи цей вислів ми можемо говорити, що ми формуємо суспільство, тобто перед нами стоїть дуже важливе завдання, - формування майбутнього нашої держави. Тому Ш.О.Амонашвілі і говорить про те, що якщо вчитель не має світогляду то йому просто немає чому вчити дитину. Іншими словами – лише маючи свої переконання вчитель може чомусь навчити дитину, а навчити дитину може лише моральний вчитель. Якщо порівняти освітянські рівень США, де базовий компонент та система оцінювання навчальних досягнень була незмінною понад 100 років, можна констатувати факт зниження освітнього рівня в середньому на 80 балів в загальноосвітніх школах. Цей показник почав знижуватися після введення систем поправок та рішення конституційного суду щодо заборони релігійного чинника в освітньому процесі і лише в приватних школах де цьому питанню приділяється основоположне значення ми спостерігаємо більш якісні знання. Тобто ми чітко бачимо наскільки знання дитини пов’язані з вихованням на основі вічних цінностей. Чи потрібні новації в освіті? Зрозуміло так, - якщо говорити про еру інформатизації, але говорячи про виховні елементи то, на мою думку, перевірені часом цінності повинні і бути основоположними та фундаментальними в виховному процесі, бо експерименти над дітьми не можливо робити з помилками, ми, педагоги, відповідальні за те чому ми вчимо дітей. Тому я особисто за християнські моральні засади в освіті, тим більше наше суспільство використовує ці засади в юриспруденції, та інших сферах життя, та і совість людська повністю підтверджує християнські цінності. Тож пам’ятаймо шановні педагоги про цю височезну місію надану нам та будьмо відповідальними і небайдужими до долі дитини.