«КАНЦЕЛЯРІЯ ТА ЕКОНОМІЯ В ГОРІ,

АДМІНІСТРАЦІЯ ПО СЕРЕДИНІ,

НАВЧАННЯ ПІД НОГАМИ,

ВИХОВАННЯ ЗА ДВЕРИМА НАВЧАЛЬНОГО

ЗАКЛАДУ, - ПОКИ НЕ ВИВЕРНЕМО

ЦЮ СВИТИНУ ЛИЦЬОВОЮ СТОРОНОЮ

НІЧОГО ПУТНЬОГО НЕ БУДЕ».

К.Д.УШИНСЬКИЙ 

Суспільство України сьогодні, на мою думку, потребує радикальних змін в сфері виховання підростаючого покоління. І в першу чергу в виборі концепції виховання на державному рівні. Не секрет, що на паперах ми маємо одні з кращих виховних проектів мабуть в світі, а ось на практиці ми вже 1 в світі по розповсюдженню ВІЧ, перші в Європі по темпу росту наркоманії, одні з перших по рівню вживання алкоголю підлітками та багато іншого. Ось чому ми повинні працювати над створенням державної програми виховання підростаючого покоління та бити на сполох, - ми втрачаємо дітей, ми можемо втратити майбутнє. Якщо ви читали попередню мою статтю то ви розумієте мою позицію, щодо реформування освіти. Не хочеться бути схожим на наших політиків та вести прості розмови чи займатися критиканством тому і хочу вносити пропозиції нажаль поки що лише через пресу. Зізнаюся маю можливість спілкуватися з деякими працівниками міністерства освіти, але хто хоче чути правду? І чесно кажучи, - хто дозволить «свавілля» з низу? Навіть якщо ти працівник міністерства і хочеш кращого. Я просто реально не знаю як можна донести позицію від вчителя до бюрократа. Хоча так вже не можна, вже і зараз ми втратили так багато, що просто жахаєшся тої відповідальності яку ми освітяни можемо понести перед Богом. Не хочу займатися словоблудством давайте поміркуємо, що можна сьогодні зробити для покращення нашої освіти. Так як я є директором загальноосвітньої школи то і буду відображати власну позицію з реформування середньої освіти із урахуванням міжнародного досвіду. Якщо бути відвертим то в мене склалося враження, що реформа в свій час розпочалася і зупинилася на базовому компоненті. Початкова освіта, на мою думку, сьогодні в більш-менш нормальному стані. Хтось можливо не погодиться зі мною, але крім поганих підручників та посібників особливо з іноземної мови я тут нічого поганого не вбачаю. А ось починаючи з базової освіти (тобто з 5-9 класу) у нас починається справжній колапс. Я дійсно довго чекав змін в навчальних планах і програмах бо це дійсно само собою напрошувалось. Зменшення гранично допустимого навантаження на учнів, поява нових предметів, як наслідок зменшення годин по базовим предметам реально аж кричало спрощення навчальних програм (ми ж бо і так на 3-4 роки попереду всіх країн світу в плані навчальних програм по багатьом предметам). У нас в районі працював волонтер з «Корпусу Миру», як вчитель географії і під час проведення предметного тижня з математики виявилося, що маючи вищу освіту та високу професійність просто не знає квадратних рівнянь. А коли вчать їх наші діти? І чи знадобилися вони комусь, крім математиків, в житті? В першу чергу хочеться наголосити, що всі видатні педагоги минулого та сучасності найбільше уваги в навчально-виховному процесі приділяли та і приділяють вихованню. Ми можемо говорити про той факт з яким кожна освічена людина буде згодна, - без належного виховання не буде повноцінної та свідомої людини. На сьогодні багато з освітян вважають, що освіта це в першу чергу навчання, про що сучасні ідеологи (яких на справді мабуть немає) і створюють ілюзію в суспільстві, але освіта без виховання може стати найстрашнішим злом яке може бути в кінцевому результаті обернене проти самої людини, а іноді навіть проти людства. Мені особисто відомі факти коли відмінники помирають від поганої пристрасті, а суспільству, відомі приклади коли наука працює проти найдорожчого, що дане людині Богом, життя людей. Тільки ці приклади повинні поставити виховання на перше місце в навчально-виховному процесі. Видатні педагоги минулого Ян Амос Каменський, Костянтин Дмитрович Ушинський, Григорій Сковорода та багато інших говорили про те, що освіта без релігійного чинника практично утопічна, про що свідчать їх праці. Нажаль про це не говорили в педагогічних інститутах в радянські часи хоча ідеологічне виховання дітей і базувалося на загально прийнятих християнських засадах та і на сьогодні також роботи цих педагогів не вивчаються в повноцінному оригіналі. Скептики можуть багато апелювати цьому і в першу чергу говорячи про застарілі способи виховання тих часів, але загально визнані педагоги сучасності, які не байдужі до дитячої долі такі наприклад як Шалво Олександрович Амонашвілі, Микола Петрович Гузик, Іван Дмитрович Бех та і ми, звичайні практики, говоримо про необхідність впровадження в виховний процес шкіл християнські моральні цінності. В Україні сьогодні, за оцінками сайту атеїстів, (а це значно завищений показник) 30% атеїстично налаштованих людей, які по суті теж є віруючими людьми котрі вірять в свої теорії та припущення, але нажаль не в Бога. На сьогодні вони є основними опонентами при в проваджені в освітянський процес моральних принципів виховання на основі Біблії, головним аргументом яких є захист їх конституційних норм відносно прав і свобод громадян України. Особисто я повністю погоджуюсь з цим фактом і питаю чи правильно те, що 30% (хоча їх набагато менше) диктують свою позицію більшості? Коли в школі пропаганда атеїстичних ідей стоїть на рівні непохитного факту при тому, що вони не є офіційно доведеними і навіть існують випадки коли людей виявляють шарлатанами позбавляють наукових звань, але самі шарлатанські докази залишилися до цих пір в шкільних підручниках, а більшості сьогодні потрібно відстоювати своє право говорити про Бога в школі. Нажаль останні події Української юриспруденції з цього питання доводить те, що позови до суду креационістів юридично безграмотні і в першу чергу призводять до формування негативного іміджу. Судова практика США, коли матеріалісти розпочали атаку з 30-х років XІX сторіччя на заборону в освіті біблійних принципів, була більш серйозною та спланованою і як наслідок через 30 років призвела до заборони конституційно дозволених норм методом поправок та привела до повної деградації моралі, а як наслідок навіть до зниження рівня освіти американської нації. Ми не хочемо це допустити, наше завдання зберегти підростаюче покоління. На мою думку ми повинні відстоювати позицію хоча б рівноправного викладання предметів з різних позицій світосприйняття, тим більше, що матеріалістичні теорії створення світу є лише теоріями які і повинні викладатися на рівні теорій. А якісні показники навчання в приватних школах США (в основному християнських) набагато кращі від муніципальних, незважаючи на значно менші фінансові витрати на навчання. Атаки, які роблять матеріалісти, грамотні та в певній мірі постійно готують суспільство до небіблійних норм поведінки, що суперечать Слову Божому. Тому і ми повинні з певною періодичністю працювати з суспільством. На сьогодні ми бачимо ряд страшних прикладів коли світове суспільство приймає ряд законів, що суперечать Біблійним нормам, як приклад: одностатеві відносини, легалізація наркотиків, евтаназія, ювінальна юстиція та інш. Це все приклади інформаційного зомбування яке працює зараз на більш страшному етапі розвитку в країнах, що пішли на ці поступки. А починається з простої але постійної та періодичної подачі інформації в засобах масової інформації. Яким чином ми можемо протистояти цим атакам: - по-перше, об’єднати зусилля всіх зацікавлених сторін; - по-друге, робити виважені та цілеспрямовані кроки; - по-третє, працювати на своїх місцях так як цього просить Біблія, так як для Бога. Ми розуміємо, що вчитель сьогодні є не об’єктом інформації, а більше схожий на посередника між інформацію, що отримує учень та самим учнем. Зрозуміло, що інформація сьогодні в більшості негативна тому одним з завдань на сьогодні це створення належної інформаційної мережі в суспільстві. Та створення відповідного середовища найближчого соціального оточення в суспільстві. І школа повинна відігравати в цьому одну з провідних ролей. Результатами роботи школи зрозуміло є випускники, але вплив середовища в якому вони перебувають можуть звести нанівець всі найкращі починання вчителів тим більше, що формування християнських засад на сьогодні ми можемо дати лише на уроках християнської етики і це лише за згодою батьків і тільки за 1-ну годину на тиждень. Крім цього, на мою думку, ми повинні спільно з міністерством освіти відпрацювати навчальні програми які будуть відповідати віковим, психологічним, моральним стандартам та особливостям дитячого організму. Спробувати хоча б трохи наблизитися до найкращих базових компонентів світу (9 клас) бо не секрет, що наші програми випереджають провідні програми світу на 3-4 роки діти не засвоюють повноцінно програму і як наслідок не мають бажання вчитися, не гнатися за кількістю знань, а надати оптимальні знання. Дитина в школі повинна отримувати достатньо позитивної та корисної інформації і як наслідок бути готовою до зустрічі зі злом, яке досить хитре та вміле на заманювання. На сьогодні ж ми можемо лише в окремих осередках створювати відповідний мікроклімат та і то без усвідомлення учнем відповідних норм та способів захисту від навколишнього впливу можливість повноцінного виховання майже невілюється соціальним середовищем найближчого соціального оточення, засобами масової інформації та іншими чинниками на які ми іноді не маємо впливу якщо будемо поодинці з цим злом вести війну. Нажаль інваріативну складову навчального процесу ми поки що не змінимо хоча від неї залежить достатньо багато і це окрема тема для розмови. Варіативна частина в цілому також не може залежати сьогодні, навіть від бажання дати дитині все краще, на 2,5 – 3 години не розгонишся та і економія іноді не дає такої можливості. Ось і залишається ентузіазм та співпраця з небайдужими людьми для створення належного виховного простору. На щастя сьогодні є ще такі люди. Мені хочеться особливо відмітити Дніпропетровський інститут післядипломної педагогічної освіти, який під керівництвом далекоглядних фахівців педагогіки ідуть по переду та, але нажаль християнські моральні засади як забуті традиційні методи виховання українського народу на сьогодні дуже повільно впроваджуються на місцях, а це в першу чергу вплив атеїстичного виховання самих вчителів та звичайні побоювання чи позиція «це все ненадовго», шановні скептики, хочу вам сказати ми розуміємо, що робимо і знаємо, - наше вчення є вічним.

Директор Зеленопільської НСЗШ, голова громадської організації «Асоціація педагогів-християн Дніпропетровської області»

Шульга Віталій Миколайович. www.school-z.at.ua Схема