Субота, 18.11.2017, 20:48

АСОЦІАЦІЯ ПЕДАГОГІВ ХРИСТИЯН ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Меню сайту
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Друзі сайту
КЗШ №106
Мережа Євроклубів Кривого Рогу
Сайт Ради лідерів

Ви також можете розмістити посилання на наш сайт:

Зеленопільська НСЗШ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Березень » 10 » РЕАЛІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ЗЕЛЕНЕ ПОЛЕ
16:29
РЕАЛІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ЗЕЛЕНЕ ПОЛЕ
 ВСТУП
Проживаючи в своєму рідному селі Зелене Поле я і не думала, що моя «Мала Батьківщина» настільки цікава та багатогранна. Наша школа понад 10 років займалася вивченням історії рідного краю та приймала активну участь в всеукраїнській історико-географічній експедиції «Історія міст і сіл України», що в кінцевому результати вилилося в мою роботу, яка по своїй суті є підсумковою. Завдячуючи попереднім учням, які вже закінчили школу, я мала змогу об`єднати всі напрацьовані матеріали в єдину роботу, головним завданням якої є популяризація нашого туристичного потенціалу. Та в минулому році я особисто працювала над створенням туристичного маршруту «Село Зелене Поле – Курган «Могила Баба» і його апробації. Село Зелене Поле засноване Німцями-колоністами менонітського віросповідання, в селі існує ряд цікавих історичних об’єктів та створених, за нашою безпосередньою участю, пам’ятників та пам’ятних знаків. До села по декілька разів на рік приїздять делегації з інших країн (Німеччини, Канади, США) та на сьогодні ми вже маємо змогу прийняти їх та навіть розмістити на ночівлю невелику групу. Недалеко від села знаходиться курган «Могила Баба», який існує з епохи бронзового віку, по ньому люди в різні часи могли знаходити напрям просування, а козацькі дозори крім цього використовували його як своєрідну сигнальну вежу, біля нього проходив шлях війська Богдана Хмельницького під час Визвольної війни 1648 року, а також це місце було значним стратегічним пунктом під час Другої Світової Війни. На сьогодні ми підписали угоду з Криворізьким бюро подорожей та екскурсій по обслуговуванню нашого маршруту та обслуговуємо туристичні групи, які мають бажання відвідати нашу місцевість, яку ми активно рекламуємо в засобах масової інформації, так міський телеканал «Рудана» вже транслював 3 телевізійні передачі присвячені нашій місцевості знятими за нашими матеріалами і готуємося до зйомок ще 2-х передач, на місцевому радіо було записано та транслюється 2 передачі про наше село, в всесвітній мережі інтернет створено власний сайт школи та т. п. Об`єктом дослідження є туристично-культурний потенціал с. Зелене Поле та його околиць. Предметом дослідження є історико-культурна спадщина с. Зелене Поле та його околиць.
Мета дослідження:
1. Вивчення літературних джерел з історії с. Зелене Поле та Меморіального комплексу ВВВ «Могила Баба».
2. З’ясування туристичного потенціалу досліджуваної території шляхом виявлення та інвентаризації історичних об’єктів.
3. Розробка та популяризація власного туристичного маршруту.
 
Завдання:
1. Проаналізувати літературу із даного питання.
2. Провести опитування мешканців села, для з’ясування маловідомих фактів його історії.
3. Провести польову роботу для створення кадастрів пам’яток історичної та культурної спадщини.
4. Розробити екскурсійний маршрут по досліджуваній території та апробувати його.
 
РОЗДІЛ 1
Матеріали і методика досліджень
Дослідження проводились з 2010 по 2011 рік. В основному в своїй роботі ми використовували описовий метод. Були обстежені будівлі колишнього заводу Фрезе, колишня церква (кірха) менонітів(додаток 2 ), залишки старої школи, цвинтар села та Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни «Могила Баба» (додаток 6). При польових дослідженнях також проводили опитування старожилів. Використовувались матеріали із фондів Тернівської філії міського краєзнавчого музею, домашнього музею Мельника О.О., матеріали домашнього архіву директора Зеленопільської НСЗШ Шульги В. М.. 1.1 Фізико-географічна характеристика району дослідження Село Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області розташоване на вододілі басейнів річок Саксагань та Кам’янка на схід від верхів’я балки Крута, однієї з лівобережних балок, що впадають у р. Саксагань на північному сході від міста Кривий Ріг. (додаток 1) Розташоване село в зоні степів, на території одного з геологічних розломів, що багатий на різноманітні поклади, але, як виявилося, не промислових масштабів; ґрунти чорноземні; поверхня здебільшого рівнинна, місцями хвиляста, розчленована балками. Клімат помірно-континентальний. На відстані 500 метрів від села пролягає Придніпровська залізниця. На півночі сільська рада, до якої належить село Зелене Поле, межує з Червоненською сільською радою Криворізького району, на сході – з Софіївським районом, на заході – з м.Кривий Ріг, на півдні – з Надєждівською сільською радою Криворізького району. Територія села - 133,4 га. Населення: 561 особа. Домогосподарств: 188 одиниць.
 РОЗДІЛ 2
Літературний аналіз проблеми створення німецьких колоній на території України
На території України перші німецькі колонії-поселення з’явилися відразу після приходу до влади Катерини ІІ та проголошення Маніфесту датованого 04.12.1762 роком.[6] Шість поселень було засновано німцями ще в 1763 – 1774 рр. у Борзенському повіті Чернігівської губернії. Своїми маніфестами 1762 і 1763 рр. уряд створив законодавчу основу для переселення німців в Росію, куди їх запрошували з метою заселення, укріплення й економічного розвитку нових завойованих, але ще не освоєних територій імперії. Німецьким селянам пропонувалася цілинна земля по 30 десятин на сім'ю в необжитих районах Новоросії, свобода розвитку національної культури й віросповідання, внутрішнє самоуправління. Внаслідок пільгових умов, які були надані царським урядом німецьким колоністам, кількість їх поселень швидко зросла, особливо в південних областях України. У 1804 р. були видані додаткові правила для переселенців:
1 - допускати до переселення виключно хороших землеробів, ремісників;
2 - здатність вивезти з собою готівкою не менше ніж 300 гульденів;
3 - щорічний вихід з Німеччини не більше 200 сімей.
 В документах про переселення німців на землі Новоросії [6] читаємо, що вже у 1788 році, перша група, яка складалася з 228 сімей, виїхала в Україну; незабаром їхня загальна кількість зростає до 462 осіб. Спочатку вони утворили поселення Хортиця на правому березі Дніпра. Згодом, розселяючись на півдні України, вони засновують низку поселень, так званих „Старих колоній”, що об‘єднувалися в дві групи: Шонфельд (Schoenfeld) на схід від Олександрівська і Молочну (Molotchna) на берегах річки з однойменною назвою. Слід зазначити, що етнічна і конфесійна неоднорідність півдня України сприяли толерантності у стосунках представників різних громад. Невдовзі меноніти прижилися на нових землях і облаштували охайні добротні села. Німці, що оселялися на півдні України, були представниками трьох християнських конфесій - католиками, лютеранами і менонітами. Незважаючи на спільне етнічне коріння, колоністи різних конфесій не виявляли особливого прагнення до тісних контактів між собою, в усякому разі такого, якого можна було очікувати від людей, які опинились в країні чужої їм культури. 7

Прибулі до Катеринославської губернії меноніти спочатку займалися майже виключно сільським господарством. Систему їхнього економічного, громадського життя і побуту можна дослідити на прикладі села Зелене Поле, тим більше, що це було виключно менонітське село. В кінці 19 століття південь України охопила „ мельничная лихорадка,” яка була складовою стрімкої індустріалізації. Саме меноніти відіграли в ній чи не найважливішу роль. Обсяги виробництва товарного зерна на півдні України в той час досягли великих розмірів, що зробило Імперію житницею Європи. Разом з тим, найбільш підприємливі голови того часу опановує думка, що переробка зерна на борошно на місці було б набагато вигіднішою справою. Терміново добуваються і розробляються креслення і плани парових млинів. Південь України в короткий термін вкривається мережею борошномельних підприємств. Одним із них став Зеленопільський паровий млин Якоба Ремпеля. Працелюбність, ощадливість, здоровий спосіб життя менонітів привели до того, що вже на межі століть Зелене Поле і інші менонітські села стали одними з найзаможніших в окрузі. З одного боку, це служило прикладом для інших; з іншого - в багатьох викликало заздрість і невдоволення. Особливо це виявилося пізніше, в перші роки радянської влади, коли етнонім „ німець ” асоціювалося зі словом „ куркуль”. Почалися численні „експропріації,” а оскільки значний відсоток менонітів був заможним, то їх це зачепило в першу чергу. Так, зеленопільського фабриканта Й.Фреза експропріювали декілька разів, причому форми і методи дій нової влади більше походили на банальні пограбування, бо ні актів вилучення, ні якихось інших документів (крім ні до чого не зобов‘язуючих розписок, та й то не завжди) представники влади, як правило, не видавали, до того ж під час численних вилучень пропадали деякі особисті речі. Цікаво, що один з колишніх власників заводу Йоганн Фрезe просив залишити його на підприємстві простим службовцем, але в цьому йому було відмовлено.[7] Керівництво менонітських громад вчасно розгледіло плани нової влади. РОЗДІЛ 3 Аналіз зібраних матеріалів При обробці зібраних матеріалів було встановлено, що умовно історію тієї території, де пролягає наш маршрут можливо розбити на наступні етапи:
1. Історія XVI – XVII віків, коли даною місцевістю пролягав шлях війська Запорізького.
2. Етап створення села та його розвитку колоністами-менонітами.
3. Важкі часи репресій.
4. Велика Вітчизняна Війна. Курган «Могила Баба» знаходиться на території Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Розташований в 2,5 км на схід від села Орджонікідзе та в 5 км на північ від села Зелене Поле.[1] В народі цей курган досить давно зветься «Могила Баба», або «Бабина Могила» цілком ймовірно, що Д.І.Яворницький при збиранні кам'яних скульптур забрав одну із цього кургану, хоча офіційних даних про це не існує, є лише свідчення про те, що Яворницький особисто їхав повз цей курган. Серед безкраїх степів Дикого Поля лише кургани могли стати своєрідними орієнтирами, по яким люди могли знаходити напрямки просування, а козацькі дозори крім цього використовували їх як своєрідні сигнальні вежі. В історичних описах походу Богдана Хмельницького на бій під Жовтими Водами, можна побачити проходження шляху повз курган Могила Баба. Війська Богдана Хмельницького та татарські війська під проводом Туган Бея йшли на бій під Жовтими Водами, бо місце збору військ для останнього переходу було на відстані приблизно 5 км. на північ в районі нинішнього села Сергіївка, а вже після бою поранені козаки роблять перший привал після 80 верстового переходу в районі нинішнього селища Веселі Терни звідки, до речі, походить назва селища. Відповідно шлях по якому йшли війська, йшов саме цим напрямом, але щоб не залишатись на видноті війська звертають на 4-5 км на захід де ховаються в низинах при річці Саксагань. Про події 1775 року які відбувалися в нашій місцевості описує в своєму оповіданні «З Дніпра за Дунай» Андріан Кащенко: «...На третій день запорожці звернули з Кам'янки в балку Широку й вибилися нею на рівнину. Вона була як море, то був чудовий степ, який прямував до Кривого Рогу і біля якого зійшлися річки Інгулець і Саксагань. Тепер знову Запорожцям треба було берегтися, бо повз Кривий Ріг під час останньої війни російським військом був прокладений шлях з Кременчуга на Дніпровські гирла на Кінбург...».[4] Зрозуміло, кургани виникають в районі поселень і те що «Могила Баба» має історію з епохи бронзового віку говорить про те, що люди проживали в цій місцевості ще з тих часів, а те що дане поховання є досить високим, говорить про постійне використання земель і більш пізніми племенами, крім цього нещодавно знайшли, нажаль вже розкопану могилу жреця (за свідченням Мельника О.О.) на відстані 200 м на схід від кургану та остання історія про поселення в районі кургану, датується часом походу військ Богдана Хмельницького на бій під Жовтими Водами тобто 1648 року. Легенда ж говорить про те, що три молодих брата, родом з цього поселення, яке на той час мало 3 хатки, будучи козаками, були відправлені в дозор та схоплені більш чисельнішим польським дозором та страчені. Після чого їх мати підпалила будинки в яких відпочивали поляки, попередньо зачинивши їх. На вогонь під'їхали основні частини козаків, та знищили залишившихся в живих, а самих козаків поховали за козацькими почестями, насипавши зверху землю з шапок. Цілком вірогідно, що хлопців могли поховати на вже існуючому кургані. Ця розповідь має багато колоритних припущень (одне з них говорить про причетність самого Богдана Хмельницького), але сам факт що в балках за цим селом (5 км від кургану) війська Б.Хмельницького збиралися для останнього переходу до славнозвісної Жовтоводської битви є беззаперечним та доведеним. З часом поблизу виникають нові поселення: Веселі Терни (1761 рік, хоча існує версія 1648 року), Сергіївка (1695 рік), Зелене Поле та Кам'яне Поле (1773 рік), Веселе Поле /Приворот/ (приблизно 1780 рік), Орджонікідзе (1939 рік). Ось як описував свого часу один з таких курганів поблизу Кривого Рогу в повісті «Зруйноване гніздо» Андріан Кащенко: «Могили взагалі мали велике значення в житті запорожців, бо по могилах у ті часи, коли ще не було помітних шляхів, розпізнавали, куди простувати; брати наблизились до Царевої могили, й Гнат, розігнавши коня, вихопився на самий шпиль могили. Перед очима козака встали степові краєвиди. На північ, де з-під обрію вибігла річка Інгулець, і на південь, куди вона прямувала, було видно її глибоку долину миль десять у обидва боки. Посередині цієї долини, біля Кривого Рогу, до неї зійшлися річки Саксагань, Бокова й Боковенька; а на сході сонця, ген-ген крайсонця простирався рівний степ з ледве помітними лощинами»[4] Опис могили майже повністю схожий з «Могилою Баба» та може бути використаний, як нарис для більш яркого опису кургану бо зараз навколо нього краєвид змінився, з'явилися лісопосадки та місто Кривий Ріг. 3.1 Етап створення села та його розвитку колоністами-менонітами Село Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області було засноване в 1873 році.[2] Тут аж до 1943 року проживали німецькі колоністи-переселенці голландського походження. Потім вони були заслані сталінським керівництвом в Сибір. Саме їхні предки ще в 1788 році за сприяння російської імператриці Катерини II переселилися з Германії. В 1873 році, разом з Зеленим Полем, німці заснували такі села, як Кам'яне Поле та Нова Хортиця. Земля нинішнього села Зелене Поле була куплена у землевласника Шляхтича. На той час село мало 2000 га, де було 40 дворів по 50 га на двір. «Після того, як було ліквідоване козацтво поміщикам стало важче жити i нашим пращурам вдалося, по відносно низькій ціні, викупити землі. Оскільки спадщина припадала на молодшого сина купувалися новi землі, бо безземельний був батраком» - згадує корінний нащадок німецьких переселенців села Валентин Єгорович Bi6e. Так виникають нoвi села: Веселе Поле, Новопокровка, Маяк, Високе Поле… В енциклопедичному словнику «Німці Росії. Населені пункти та місця поселень»[5] є згадка про село Зелене Поле – ГРІНФІЛЬД (Зеленополь). До 1917 року воно належало до Катеринославської губернії, Верхнєдніпровського уїзду, Весело-Тернівської волості. Вся інформація викладена, як про менонітське село, засноване в 1874р. (на рік пізніше офіційно визнаної дати зеленопільчан) в 25 км на північний схід від містечка Кривого Рогу. Засновники села були з молочанских колоній менонітської общини Хортиці. В селі був молитовний будинок, фабрика сільсько-господарських машин Фрезе, парова та повітряні млини Ремпеля и Шелленберга. Любили поратися німці біля конюшень, доглядаючи племінних коней. Деякі споруди залишилися в гарному стані і використовуються в наш час. Багато в селі приватних будинків, збудованих німцями на двох господарів. 3 самого початку заснування села Зелене Поле було побудовано в 1909 році церкву (кipxy), що працює і до цього часу. За радянських часів менонітську церкву було закрито і перетворено на клуб. Завод сільськогосподарського реманенту Фрезе, розпочав роботу в 1888 році[3](додаток 3), пізніше збудований цегельний завод, млини, в тому числі й пapoвi, будуються магазини, один з яких був дуже великий та з часом став одним з базових магазинів регіону. Тобто село поступово стає великою центральною садибою навколишніх сіл, які з часом починають виникати поблизу. Високий рівень автоматизації та механізації німців поступово витісняє в сільському господарстві єврейські поселення. Hiмці не жили в замкнутому колі спілкування тільки з німецькими родинами села. Серед них було дуже багато досвідчених людей, які внесли в розвиток Царської Pocii величезний вклад. Як один з прикладів збудовано перший підводний човен Pociї за сприяння німців та подібних прикладів дуже багато. Тобто вони були законослухняними громадянами держави, в якій проживали, як i вчила їх Біблія. Поступово біля села розвивалися транспортні артерії: з села Бypi Вуглі до сіл Зелене Поле та Веселе Поле було прокладено вузькоколійну залізну дорогу; з Веселих Tepнів до станції Пічугіно (юридична адреса заводу Фрезе, 3 км від села Зелене Поле) було прокладено пряму дорогу та збудовано міст через ріку Саксагань. Велику увагу приділяли німці освіті. Саме тому з 1875 року розпочала роботу школа, в якій вчилися діти з навколишніх сіл, i не лише німці, хоча саме викладання в школі велося німецькою мовою. В історії села був і той час, коли заборонялося викладання німецькою мовою, а німецькі вчителі були замінені на російських, які в свою чергу тримали ненависть до німецьких дітей, хоча звичайно були i виключення. До не давнього часу в селі проживала Катерина Василівна Лабун (померла три роки тому у віці 92 роки), яка в свій час була вчителькою початкових класів i вільно володіла голландською, німецькою, українською та російською мовами. Так, школі понад 135 років (додаток 7) i це одна з найстаріших шкіл Криворізького району. Сама історія заснування школи тісно пов'язана з історією села. Переселенці заснували школу, в якій навчання велося на німецькій мові аж до кінця 30-х років ХХ-го сторіччя. Сама ж школа, точніше її перша будівля була збудована на території нинішньої школи, а біля школи з часом було збудовано багатоквартирний дім для вчителів. На початку XX сторіччя першу будівлю школи було зруйновано буревієм i школа переїжджає до будівлі заводу Фрезе (двоповерхова будівля, збудована в 1910 році, стоїть до цього часу), в якій навчалися діти з навколишніх сіл і не тільки німецьких. Як бачимо, саме село Зелене Поле мало величезні перспективи розвитку, але події після 1917 року докорінно змінили історію розвитку села. Після революції завод Фрезе переходить до рук пролетаріату i за декілька років стає неприбутковим, хоча до революції 1917 року на заводі було створено всі умови для соціального розвитку села, створені робочі місця, будинки для робітників, школа. Під час революційних подій в степах Криворіжжя почали орудувати банди та piзнi бойові угрупування, в тому числі «махновці», що в свою чергу спонукало жителів села для створення загонів самооборони. 3.2 Часи репресій Літературні дані з приводу подій цього часу майже відсутні. Є лише короткий статистичний звіт про репресованих на Криворіжжі осіб німецької національності. [ЕНЦ] Під час роботи у фондах Криворізького краєзнавчого музею ми знайшли дані про репресованих 70 осіб німецької національності в період з 1937 по 1947 рік. Всі вони були реабілітовані у період з 1950 по 1993 рік. Із них 68 чоловік було розстріляно, 1 людина засуджена до 10 років таборів і 1 людина заслана до Новосибірської області. Переважна більшість (68 чоловік) звинувачувались у контреволюційній діяльності (антирадянській агітації) та участі у шпигунсько-повстанських організаціях. Аналіз репресованих за статевими показниками (69 чоловіків, 1 жінка, з них 68 чоловіків розстріляно) дає змогу висунути версію, що влада того часу вважала представників німецької національності потенційними ворогами і масовий розстріл чоловіків показує, що від них очікувалась саме фізична загроза.(додаток 4) У селі передається від старшого покоління до молодшого інформація про знищення у 1939 році випускного класу Зеленопільської школи, який був забраний представниками НКВС прямо зі шкільного випускного і після цього ніхто з учнів вже не повернувся. Дані про цей випадок в архівах відсутні. Так, число 70 чоловік – це лише дані архівів музею, куди попали лише особи яких було реабілітовано. Про реальну кількість загиблих людей, документів про арешт і вирок яких не збереглося, можна лише здогадуватись, за даними самих менонітів таких людей 118. (додаток 5) 3.3 Етап Великої Вітчизняної війни Ще одна трагічна сторінка села – це Велика Вітчизняна війна, під час якої колишні жителі села стояли перед вибором, як німці та громадяни Радянського Союзу. Зрозуміло, що радянська влада не залишала колоністам ніяких сподівань на майбутнє - більшість людей було переселено в інші села, в основному до Казахстану, а тим що якимось чином залишилися в селі під час окупації також прийшлося нелегко, німецькі загарбники також більшість з них вважали за зрадників та відправляли на роботи до Германії. З підходом радянських військ до Криворіжжя німецьке командування зробило все можливе для оборони стратегічно важливого місця, що саме цікаве – загарбники до останнього вели оборону навколишніх сіл, навіть тоді, коли радянські війська прорвали оборону значно південніше робили все можливе, щоб якомога довше зберегти за собою цю територію. Існують припущення, що німці вивозили ypaновi руди до Германії i цілком ймовірно використовували їх в роботі над «новою зброєю».( зі слів директора Зеленопільської НСЗШ Шульги В. М.). Хоча учасники боїв за Кривий Ріг стверджують, що визволення Зеленого Поля і прилеглих територій відбулось в останню чергу зовсім з іншої причини. Так, з їх слів стало відомим, що командування дало наказ спочатку звільнити південну частину міста, де був стратегічний об’єкт – аеродром на Смичці, а після цього вже починати штурм на північ міста. Лише загроза оточення змусила німців залишити цю територію i з виходом військ німецький літак забирав всіх охочих виїхати до Німеччини з села Зелене Поле. Після кровопролитних боїв за село в самому селі з'являються дві братські могили. Одна - радянським воїнам-визволителям i друга, про яку дуже довго мовчали, під стінами церкви, на якій зараз з'явились пам'ятні знаки - це могила німецьких воїнів. Сам факт захоронення в селі Зелене Поле дає нам змогу стверджувати про толерантність колишніх жителів села. I цей факт повинен вчити всіх нас терпимості та людяності, правильно бачити події історії та робити їм вірну оцінку. Німці поступово поверталися до своїх рідних домівок, як це зробили Biбe B. Є., Лабун К. В. Але з роками вони почали розуміти, що для Радянської влади залишаються «ворогами», тож поступово i останні німці переселяються до Канади та Німеччини. По декілька разів на рік нащадки колишніх мешканців села приїздять з далеких країв до витоків, як вони вважають, своїх коренів, а в останні роки заходять до школи, де учні зберігають інформацію про своє село, його мешканців та головні події історії краю. 3.4 Меморіальний комплекс ВВВ «Могила Баба» Страшні роки Другої світової війни, в час коли «Могила Баба» побачила найжахливіші часи свого існування, надають кургану нову назву - Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни «Могила Баба». На підступи до Кривого Рогу радянські війська вийшли в жовтні 1943 року. Особливо важкі бої велися на лінії сіл Веселі Терни - Недайвода. Повністю зупинили контрнаступ гітлеровських військ 3 листопада. 37 армія закріпилася на рубежі східний берег річки Інгулець у селі Недайвода - рудник Леніна - село Веселі Терни. За селом Кам'яне Поле височіє курган /Могила Баба/, з якого загарбники спостерігали за обороною радянських військ. В ясну погоду з кургану можна побачити на відстань до 40 км. неозброєним оком. Це зараз навколо кургану лісопосадки, а восени 1943 року дерев не було. Німці укріпили висоту, і вона стала ключем фашистської оборони. Спроби взяти висоту робили піхотинці 188-ї стрілкової дивізії полковника Даниленка. Бійці гинули у підніжжя, роти відходили назад. За завданням командира 19-го гвардійського полку Миколи Вітковського був сформований підрозділ, до якого входили 157 стрілків, 23 кулеметники, 42 мінометники, 39 артилеристів, 17 розвідників,37 винищувачів танків і 70 новобранців. Атакуючих підтримували три гармати , вісім мінометів та два десятки кулеметів. Радянські війська відступили. Висота знову у руках німців. Але через 4 години сюди знову прорвався батальйон старшого лейтенанта Стародубцева і на цей раз остаточно. Полк Вітковського виконав завдання. Висоту згодом зайняла 89-та гвардійська стрілецька дивізія. Курган став спостережним пунктом командира 82 стрілецького корпусу Павла Григоровича Кузнєцова. 30 січня почалася Криворізько-Нікопольська операція. Головний удар на цей раз наносив 3-й Український фронт під командуванням Малиновського. Фронт був посилений 37-ю армією. Головний удар наносився в районі Апостолового. Допоміжний, лівий фланг З 7-ї армії. 82 корпус успішно прорвав оборону в районі Бабиної Могили, і німці кинули у район Веселих Тернів усі резерви та зупинили наступ в районі с. Зелене Поле. Скориставшись цим, головні сили фронту перейшли в наступ. В ніч на 22 лютого Кривий Ріг було звільнено, а 23 лютого Криворіжці св'яткують річницю визволення міста від німецьких загарбників. РОЗДІЛ 4 Розробка туристичного маршруту Технологічна картка екскурсії «с. Зелене Поле – Меморіальний комплекс ВВВ «Могила Баба»» Розроблена екскурсія розрахована на масову аудиторію. Тривалість екскурсії 3 – 3,5 годин. Можливі зміни в тривалості.
Мета екскурсії: історико-культурна, пізнавальна, наукова
Завдання екскурсії: за допомогою заздалегідь відібраних туристичних об’єктів та матеріалами «папки екскурсовода» ознайомити туристів з історією та пам’ятками історичної спадщини с. Зелене Поле та Меморіального комплексу ВВВ «Могила Баба».
Маршрут пішохідної частини екскурсії:
Храм – Зеленопільська школа – Неврологічний диспансер – Цвинтар с. Зелене Поле – Братська могила с. Зелене Поле.
Загальні організаційні вимоги: екскурсовод строго дотримується маршруту екскурсії, не порушує правила дорожнього руху, слідкує за безпекою екскурсантів. На під’їздах до села Зелене Поле та кургану Могила Баба використовується автобусний транспорт. Сама екскурсія пішохідна, не вимагає значних фізичних та моральних сил.
 Вступ.
Організаційна частина:
знайомство групи з екскурсоводом, бесіда про правила поведінки та безпеки. Оголошення теми екскурсії, короткий перелік об’єктів, що будуть відвідані під час екскурсії. Повідомити про тривалість маршруту. Основна частина екскурсії:
1. Храм Української православної церкви (колишня менонітська кірха). Розповідь починається із повідомлення дати заснування села та особливостей заселення півдня України німецькими колоністами. Звернути увагу на характер будівлі церкви, наголосити на її унікальність для нашого регіону (більше подібних будівель не збереглося). Звернути увагу на дані про знаходження під стінами церкви братської могили солдатів німецької армії часів ВВВ. Тривалість етапу – 30 хвилин.
2. Зеленопільська неповна загальноосвітня школа. Схарактеризувати особливості розвитку освіти у німецьких колоніях. Наголосити на часі заснування школи. Показати старе та нове приміщення. Зробити акцент на випускниках школи, репресіях, яких зазнали учні та вчителі школи. Тривалість етапу – 20 хвилин.
3. Зеленопільський неврологічний диспансер. (Колишній завод Фрезе). Розповісти історію виникнення та функціонування заводу, використовуючи фотографії із «папки екскурсовода». Розповісти історію та специфіку функціонування інших індустріальних об’єктів села, що не збереглися до теперішнього часу. Тривалість етапу – 20 хвилин.
4. Цвинтар села Зелене Поле. Наголосити про те, що німцям за сталінських часів було заборонено вхід на кладовище і поминання загиблих під час репресій. Розповідь про репресії в с. Зелене Поле. Тривалість етапу 30 хвилин.
5. Пам’ятник загиблим радянським воїнам під час ВВВ на братській могилі. Розповідь про історію села у 1941-1944 рр. Схарактеризувати проблеми морального вибору населення села із німецьким корінням: бути на боці історичної батьківщини за ознакою національності чи за ознакою громадянства. Історія боїв за с. Зелене Поле. Тривалість етапу – 20 хвилин.
 6. Переїзд автобусом до Меморіального комплексу ВВВ Курган «Могила Баба». Короткі підсумки побаченого на першому етапі екскурсії. Тривалість етапу 20 хвилин.
7. Меморіальний комплекс ВВВ Курган «Могила Баба». Розповідь про історію кургану. Його стратегічне значення, пов’язане із розташуванням на вододілі, як у часи козацької епохи так і в часи ВВВ. Розповідь легенди про історію кургану у часи Б. Хмельницького. Розповідь історії визволення району під час боїв за Кривий Ріг у роки ВВВ. Розповідь про роль комплексу під час святкування Дня Перемоги у наш час. Тривалість етапу 40 хвилин. Підсумки екскурсії: Підводяться підсумки екскурсії, коротке узагальнення побаченого. За домовленістю можливе харчування на свіжому повітрі.
 ВИСНОВКИ 1. Аналіз літератури та архівів музеїв показав великий історико-культурний та туристичний потенціал села Зелене Поле та його околиць.
2. Об’єкти історичної спадщини що збереглись в селі на сьогоднішній день мають високу історичну цінність (будівлі заводу Фрезе, старе поховання, школа, менонітська церква(тепер православна)).
3. Курган «Могила Баба» був місцем багатьох історичних подій і має багату історію з часів бронзового віку і по сьогоднішній день.
4. Розроблено технологічну картку екскурсії «село Зелене Поле – Меморіальний комплекс ВВВ «Могила Баба»» та опробовано її з різними туристичними групами.
5. Для популяризації туристичного маршруту створений сайт Зеленопільської НСЗШ, надруковано ряд статей та регулярно проводяться екскурсії.
6. Під час свят що, пов’язані з подіями II світової війни (9 травня, визволення Кривого Рогу від німецьких загарбників, «Дня скорботи» та т.п.), на Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни «Могила Баба» звідусіль приїжджають люди, щоб вшанувати пам’ять про тих, хто визволяв наш рідний край.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ 1. Енциклопедія Криворіжжя: 230-річчю з дня заснування Кривого Рогу присвячується. - У 2-х т. Т. 1. А-К. — Кривий Ріг: ЯВВА, 2005. — 704 c. 2. История городов и сёл Укаинской ССР. Днепропетровская область – К.: Главная редакция украинской советской энциклопедии, 1977. – 838с. 3. Історична Енциклопедія Криворіжжя. - Мельник О.О. – Кривий Ріг: 2007. - 587с. 4. Кащенко А. З Дніпра за Дунай: оповідання. – Дніпропетровськ: «Дніпро», 1985. – 105с. 5. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В.Ф. Дизендорф. – М., "ЭРН", 2006. – 472 с. 6. Немцы-колонисты в Век Екатерины / Составители E. E. Лыкова, М. И. Осекина. М.: "Древлехранилище"; Общественная академия наук российских немцев, 2004. - 340 с 7. Verhandlungen der Versammlung der Kreisbevollmächtigten der Wolgakolonien in Saratow am 25. - 27. April 1917. Saratow, 1917.
Переглядів: 1064 | Додав: директор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: