Четвер, 27.07.2017, 20:00

АСОЦІАЦІЯ ПЕДАГОГІВ ХРИСТИЯН ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Меню сайту
Друзі сайту
КЗШ №106
Мережа Євроклубів Кривого Рогу
Сайт Ради лідерів

Ви також можете розмістити посилання на наш сайт:

Зеленопільська НСЗШ
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Газета

ПЕРШИЙ ВИПУСК
[ Викачати з сервера (862.8Kb) ] 24.01.2011, 14:08
КРАЩА КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА ШКОЛЯРІВ
РЕАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ЗЕЛЕНЕ ПОЛЕ
ВИКОНАВЦІ: КРАСОВСЬКА ЮЛІЯ, БАТУРІН КОСТЯНТИН, ШВИДКА АДЕЛІНА, БОРБІТЬКО ІРИНА
КЕРІВНИК: ШУЛЬГА ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
 
РЕАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕЛА ЗЕЛЕНЕ ПОЛЕ Найменша школа Криворізького району, що в середньому налічує 50 учнів, працюючи в історико-географічній експедиції «Історія міст і сіл» лише за два останні роки мала змогу захищати наукові роботи школярів та ставати призерами на міжобласному конкурсі «Ерудит» започаткованим відділом освіти Криворізького району, захищати честь району в обласному турі та в конкурсі наукових та пошукових робіт «Колія» при обласному ліцеї для сільської молоді, приймати участь в міжнародному засіданні «Євроклубів» та організувати 2 виставки з історії села в краєзнавчому музеї м. Кривий Ріг. Зеленопільська школа на протязі понад 10 років збирала матеріали з історичного краєзнавства. Село Зелене Поле, курган «Могила Баба», церква с. Зелене Поле та Чумацький шлях ось основні теми які допомогли нам підвищити соціальну активність дітей, їх мотивацію в навчанні та реалізувати ряд проектів. Село Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області було засноване в 1873 році. Тут аж до 1943 року проживали німецькі колоністи-переселенці голландського походження. Про те, що на Україні, в тому числі в нашому регіоні з кінця ХІХ століття і до початку 40-х років XX століття існували німецькі поселення, знають не всі. Доля українських німців довгий час залишалась білою плямою в історії нашої держави. Лише останнім часом, коли стали розсекречені архіви, з’явились матеріали про життя німецьких переселенців. Хоча і до сьогодні в селі є німці, але їх дуже мало. На території України перші німецькі колонії-поселення з’явилися відразу після приходу до влади Катерини ІІ та проголошення Маніфесту датованого 4.12.1762 роком. Шість поселень було засновано німцями ще в 1763 – 1774рр. у Борзенському повіті Чернігівської губернії. Своїми маніфестами 1762 і 1763 рр. уряд створив законодавчу основу для переселення німців в Росію, куди їх запрошували з метою заселення, укріплення й економічного розвитку нових завойованих, але ще не освоєних територій імперії. Прибулі до Катеринославської губернії меноніти спочатку займалися виключно сільським господарством, а з часом почали розвивати і промисловість царської Росії. Систему їхнього економічного, громадського життя і побуту можна дослідити на прикладі села Зелене Поле, тим більше, що це було виключно менонітське село. З самого початку заснування села Зелене Поле (1873 рік) було побудовано школу в 1875 році (у 2010 році школа святкувала 135 річчя), а в 1909 році Церкву (Kipxy), що працює і до цього часу. За радянських часів менонітську церкву було закрито і перетворено на клуб. А в 1993 році через відсутність німецького населення Кірха тут була не потрібна і будинок передали українській православній церкві. Храм став православним. Повз с. Зелене Поле було прокладено Єкатерининську залізну дорогу (кінець ІХХ ст.), що була збудована завдяки О.М. Полю та надала значного поштовху в індустріальному розвитку краю. Зауважимо, що Олександр Миколайович Поль, мав німецькі корені в своєму походженні, зібрані матеріали на Криворіжжі відправив на дослідження в Німеччину, матеріали ж дослідження прийшли до уряду в 1873 році в рік заснування сіл Зелене Поле та Камене Поле. Дуже цікавий збіг обставин примушує нас задуматись та зробити припущення, що переселенці здогадувались про велику перспективу розвитку майбутнього Криворіжжя, ще до початку «залізної лихоманки». Завод сільськогосподарського реманенту Фрезе, розпочав роботу в 1888 році. Пізніше збудований цегельний завод, млини, в тому числі й пapoвi, будуються магазини, один з яких був дуже великий та з часом став одним з базових магазинів регіону. Тобто село поступово стає великою центральною садибою навколишніх сіл, які починають виникати поблизу. Високий рівень автоматизації та механізації німців поступово витісняє в сільському господарстві на той час існуючі єврейські поселення. В кінці 19 століття південь України охопила „ мельничная лихорадка,” яка була складовою стрімкої індустріалізації. Саме меноніти відіграли в ній чи не найважливішу роль. Обсяги виробництва товарного зерна на півдні України в той час досягли великих розмірів, що зробило Імперію житницею Європи. Разом з тим, найбільш підприємливі голови того часу опановує думка, що переробка зерна на борошно на місці було б набагато вигіднішою справою. Переробка за допомогою дідівських методів – вітряками, вже не відповідала потребам часу. Терміново добуваються і розробляються креслення і плани парових млинів. Південь України в короткий термін вкривається мережею борошномельних підприємств. Одним із них став Зеленопільський паровий млин Якоба Ремпеля. Працелюбність, ощадливість, здоровий спосіб життя менонітів привели до того, що вже на межі століть Зелене поле і інші менонітські села стали одними з найзаможніших в окрузі. З одного боку, це служило прикладом для інших; з іншого - в багатьох викликало заздрість і невдоволення. Особливо це виявилося пізніше, в перші роки радянської влади, коли етнонім „німець” асоціювалося зі словом „куркуль”. Ситуація для етнічних німців значно погіршилась із приходом до влади більшовиків. Почалися численні „експропріації,” а, оскільки, значний відсоток менонітів був заможним, то їх це зачепило в першу чергу. Так, зеленопільського фабриканта Й.Фрезе експропріювали декілька разів, причому форми і методи дій нової влади більше походили на банальні пограбування, бо ні актів вилучення, ні якихось інших документів (крім ні до чого не зобов‘язуючих розписок, та й то не завжди) представники влади, як правило, не видавали. До того ж під час численних вилучень пропадали деякі особисті речі. Ще одна трагічна сторінка села – це Велика Вітчизняна війна, під час якої колишні мешканці села стояли перед вибором, як німці чи громадяни Радянського Союзу. Зрозуміло, що радянська влада не залишала колоністам ніяких сподівань на майбутнє - більшість людей було переселено в інші села, в основному до Казахстану, а тим, що якимось чином залишилися в селі, під час окупації також прийшлося нелегко. Фашисти також, більшість з них, вважали за зрадників та відправляли на роботи до Германії. Лише загроза оточення змусила німців залишити цю територію i з виходом військ німецький літак забирав всіх охочих виїхати до Німеччини з села Зелене Поле. Після кровопролитних боїв за село в самому селі з'являються дві братські могили. Одна - радянським воїнам-визволителям i друга, про яку дуже довго мовчали, під стінами церкви на якій зараз з'явились пам'ятні знаки - це могила німецьких воїнів. Сам факт цих поховань в селі Зелене Поле дає нам змогу стверджувати про толерантність мешканців села тих часів. I цей факт повинен вчити всіх нас терпимості та людяності, правильно бачити події історії та робити їм вірну оцінку. Досить цікавий матеріал ми зібрали відносно кургану «Могила Баба», який знаходиться на відстанні 5 км від села Зелене Поле. Ми також доводимо, що через наше село Зелене Поле, а відповідно і через курган Могила Баба в свій час проходив Кизикерманський шлях. Цей цікавий факт з’ясований нами через вивчення літературних, картографічних джерел та усних повідомлень старожилів, виявився новим для історичної науки і на сьогодні є дискусійним. Є лише відомості про шлях, який проходив через саме м. Кривий Ріг. Але вивчаючи картографічний матеріал, навіть шкільного курсу історії України, ми бачимо, що в XVII ст., шлях проходив на схід від нинішнього міста Кривого Рогу (1775 р.). А враховуючи географічні особливості розташування кургану «Могила Баба» на водо розділі річок Саксагань та Базавлук то найбільша вірогідність проходження шляху в районі «Могили Баба. Ми можемо також враховувати і історичні описи походу Богдана Хмельницького на бій під Жовтими Водами, в чому також вбачаємо ще одну додаткову базу при підтвердженні проходження шляху повз курган «Могила Баба». Війська Богдана Хмельницького та татарські війська під проводом Туган Бея йшли на бій під Жовтими Водами, бо місце збору військ для останнього переходу було на відстані приблизно 3 км. на північ в районі нинішнього села Сергіївка, а вже після бою поранені козаки звертають з шляху та святкують перемогу після чого виникає назва нового поселення Веселі Терни, яке знаходиться на відстані 6 км. Від села Зелене Поле та 4 км від кургану. Важливим фактом є і свідчення старожилів (всі старожили села стверджують про проходження шляху через наше село) та й сам факт проходження шляху зафіксовано в краєзнавчому музеї міста. Але на нашу думку помилково вважається «Микитинським», так як за свідченнями Яворницького він проходить значно східніше. Страшні роки Другої світової війни, в час коли «Могила Баба» побачила найжахливіші часи свого існування, надають кургану нову назву - «Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної війни «Могила Баба». Вивчаючи даний матеріал, ми помітили, що лише після того, як з`явилася загроза оточення фашистських військ, коли значно південніше було прорвано фашистську оборону, радянські війська змогли звільнити м. Кривий Ріг. Тобто обороні міста приділялося багато уваги, але в районі Могили Баба було скупчено значну частину ворожих військ, які перешкоджали звільненню північної частини нинішнього міста, що також підштовхує нас до певних роздумів (існують деякі факти, які свідчать про те, що німці вивозили уранові руди до Німетчини і цілком ймовірно використовували їх в роботі над «новою зброєю»). «Мені вже давно відомо про такі факти, що німці ще до війни вивозили нашу уранову руду до Німеччини (інститут Фон-Брауна). Під час війни цей експеримент продовжувався. Пізніше Браун утік до США і там допоміг зробити атомну бомбу. Нині уранові шахти дають сировину для нашої промисловості», - саме так писав А.В.Дольчук в своїй роботі «Залізнорудна промисловість Кривбасу». В районі станції Девладове, відразу після війни, радянська влада «варварським» методом починає видобувати уранову руду, про що розповідають наші старожили. Уран носили в гумових рукавицях, вимивали уран за допомогою кислоти прямо в кар`єрі. При відвідуванні музею ім. Яворницького в м. Дніпропетровськ, коли ми розповіли цю історію, робітники музею згадали, що вони не розуміли, чому наша місцевість була останньою звільненою територією Дніпропетровської області. Можливо цей факт і відіграв в цьому головну роль. Таким чином наші дослідження можливо відкриють ще одну малодосліджену сторінку історії. Наша краєзнавча робота мала певні успіхи: - Зібрані матеріали надали нам можливість стати переможцями всеукраїнської акції «Громадянин-2008» та «Громадянин 2010» з проектами «Історія села Зелене Поле» та «100 річчя Церкві села Зелене Поле»; - Ми маємо змогу обслуговувати маршрут для іноземців, колишніх мешканців села та їх нащадків з Германії, Канади та США, які щороку приїздять до села; - Маємо змогу приймати іноземних гостей в будинку, що люб’язно надав колишній мешканець села нині громадянин федеративної республіки Німеччини; - Реалізація проекту «100 річчя Церкві села Зелене Поле» надало можливість створення нового пам’ятника в селі (монументальна 3 метрова споруда в вигляді хреста встановленого на честь засновників села); - З’явилися плідні зв’язки з Краєзнавчим музеєм м. Кривого Рогу його науковими співробітниками та краєзнавцями міста; - Результати роботи вразили лауреата Шевченківської премії Григорія Джамайловича Гусейнова, який включив нашу роботу в 6 том краєзнавчої збірки «На землі на рідній»; - Розпочато зйомки телевізійного краєзнавчого проекту муніципального телевізійного каналу м. Кривий Ріг «Близькі подорожі» (знято 2 передачі, планується 4 як мінімум); - Результати роботи озвучувалися на Криворізькому муніципальному радіо; - Нашу роботу використовували юні пошуковці з Тернівського центру туризму м. Кривий Ріг та з роботою «Гріндфільд» зайняли 1-ше місце в області; - Розроблено та обслуговується маршрут спільно з Криворізьким бюро подорожей та екскурсій; - і найголовніше: наші випускники які приймали участь в дослідницьких та пошукових роботах навчаються за історичним профілем в Харківському юридичному університеті та Криворізькому державному педагогічному університеті. Тобто в своїх роботах ми побачили на скільки цікава наша місцевість і на краєзнавчому матеріалі ми можемо вивчати історію України починаючи з давніх часів (епохи бронзового віку), козацької доби, ІІ світової війни та і новітньої історії.
Категорія: Газета | Додав: директор
Переглядів: 796 | Завантажень: 106 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: